У світі пустоти

"Природа боїться пустоти" - це твердження належить Арістотелю. Він дійшов такого висновку аналізуючи властивості простору і речей.
у стародавні часи та в середні віки наука розвивалась досить повільно, і навіть Г. Галілей ще користувався поняттям "страху пустоти".
Незабаром послідовник Галілея - Торрічеллі поставив свої славетні досліди. Опустивши в посудину з ртуттю запаяну на одному кінці трубку, в яку також була налита ртуть, він пересвідчився, що над ртутним стовпчиком (близько 760 мм) у скляній трубці утворюється пустота. Потім було встановлено, що висота стовпчика ртуті зменшується, якщо підніматися вгору, і цим було остаточно доведено, що справа тут не в містичному страхові пустоти, а в існуванні вагового тиску повітря, тобто атмосферного тиску. В середині XVII ст. О.Геріке сконструював повітряний насос. Це дало змогу здійснити ефектний дослід: Восьмеро коней не могли розірвати двох складених разом порожнистих півкуль, з яких було викачане повітря. З цього часу і почався розвиток вакуумної техніки (по латині "вакуум" - пустота).
В цьому блозі давайте знайомитись з сучасними досягненями науки і технології в цій галузі, з тим, як одержують і вимірюють наднизькі тиску, для чого їх використовують, які цікаві фізичні явища спостерігаються у вакуумі
Вогонь без тепла, сонце без світла,
Душі пустота…
Вода без життя, ліс без дерев,
Небо без хмар,
Душі пустота…
Очі без радості, серце без любові,
Вени без крові,
Душі пустота…
Німа тишина, безмовний крик сірих очей,
Важка пустота бездомних ночей,
Пустота…
Ні болю, ні плачу, ні сміху, ні радості.
Пустота.
Вірш взято з http://maysterni.com/publication.php?id=34957